паралельний

-а, -е.

1) Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний.

••

Парале́льне сполу́чення (вві́мкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола.

Парале́льне перене́сення мат. — перетворення площини або простору, при якому усі точки зміщуються в тому самому напрямку на ту саму віддаль.

Парале́льні прямі́ — прямі лінії, що лежать в одній площині і не перетинаються.

2) перен. Який є однаковим із чим-небудь, дублює щось. || Майже такий, як інший; схожий, подібний.

3) перен. Який проводиться, відбувається або існує поряд, одночасно з чим-небудь.

••

Парале́льна валю́та — грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково законним платіжним засобом.

Парале́льна уго́да — товарообмінна операція, пов'язана з іншою операцією наявністю двох взаємодіючих контрактів.

4) муз. Який має однакову ширину й утворений тими самими голосами під час співу (про інтервали).

••

Парале́льне голосове́дення — одночасний рух двох голосів в одному напрямку на однаковий інтервал.

Парале́льні інтерва́ли — інтервали, що виникають внаслідок паралельного голосоведення.

Парале́льні тона́льності — а) у мажорно-мінорній системі ладів – дві тональності, які мають однакові ключові знаки; б) у натуральних ладах – тональності різних ладів, які мають однакові звукоряди.